Резонансна подія: медики "Охматдиту" написали прижиттєві згоди на донорство
Донорство завжди є справою важливою та необхідною. Донори крові рятують життя сотень людей, витрачаючи лише кілька годин на місяць. Але є в медичній практиці така гілка донорства, що, на жаль, не має такого успіху. Це донорство органів. Чимало є випадків, коли людину можна врятувати, пересадивши їй нирку, легені або серце. Але такі операції здебільшого можливі лише від посмертних донорів. Та насправді все дуже складно.
Дуже довгий час, аж до 2019 року, українське законодавство взагалі не дозволяло здійснення пересадок не від живих людей. Повинно було зійтися дуже багато факторів і зрозуміло, що лише маленький перелік органів міг бути пересадженим (наприклад, одна нирка або ж частина печінки, адже вона має властивість відновлюватися). Для інших рятівних операцій люди змушені були їхати за кордон, де посмертні пересадки дозволені. Але все це займало дуже багато часу й коштів і нерідко люди просто не встигали. Задля цього і було створено закон про пересадку органів від посмертного донора.
У рамках цього закону людина може підписати прижиттєву згоду, що дозволить лікарям після смерті у найближчі кілька годин вилучити необхідні для пересадок органи. Варто наголосити, що у такому разі операції відбуваються лише неродинним пацієнтам. Також можливо й змінити рішення та написати відмову. Але у разі, коли все-таки згода написана, людина фактично погоджується, що після своєї смерті зможе врятувати життя як мінімум кільком людям.
В Україні вже кілька лікарень написали подібні згоди. Медичні заклади створили своєрідну естафету. Це соціальна акція, у якій вже беруть участь медики мережі "Добробут", "Феофанії", а тепер ще й Охматдиту. І передали таку ідею вони Асоціації дитячих лікарень та Черкаській обласній лікарні. Також скоро й інші медичні заклади можуть долучитися до цього, адже насправді це неймовірно важливо.
Як кажуть медики, що взяли участь у такій акції, щодня хоча б кілька пацієнтів потребують донорських органів. Але за минулий рік пересадок було зроблено лише 331. Проте майже половина з них – це саме посмертні донори. 59 осіб. Вони самі, або ж їх рідні дали згоду на трансплантацію органів після смерті й кожен із них таким чином врятував від 3 до 8 пацієнтів різного віку. І така згода – це спосіб для кожного робити добро навіть тоді, коли уже людини немає. Це можливість після того, як уже насправді нічого не важливо, врятувати життя тим, хто так хоче жити.
Проте навіть попри закон про трансплантацію, все одно досить складно зараз пройти всі процедури щодо оформлення. Але обіцяють, що скоро у додатку "Дія" можна буде надавати свою згоду. Це буде набагато простіше та набагато більше людей зможе мати можливість допомогти іншим. А поки що лікарі хочуть підвищити рівень обізнаності про це та показати, що це – не страшно. Що це нормально – допомагати навіть так.
Лише в Охматдиті є кілька десятків дітей, яким життєво необхідна трансплантація. Але вони змушені буквально жити у лікарні, очікуючи такого потрібного неродинного донора. Постійні крапельниці, гемодіалізи та інші не надто приємні процедури – так, це підтримує їх життя. А тим часом вони стоять в чергах по кілька років. І дехто так і не доживає до моменту порятунку. Тому справді, підписання таких згод це те, що здатне врятувати. Кінець одного життя може бути шансом для іншого.
Загалом же близько 25 лікарів надали свої згоди. Під прицілом камер, але поряд один з одним. Знаючи, що повністю довіряють своїм колегам. Такий приклад справді надихає. А разом з тим показує, що насправді кожен може зробити щось для іншого.
Тож медики, що вже взяли участь у такій важливій ініціативі закликають й інших не боятися. Прижиттєва згода повністю добровільна. Але саме вона може врятувати життя.
