News Ukraine

Нейропсихологічні та нейропсихіатричні розлади після одужання від ковіду: поговорили з лікаркою-психіатром та психотерапевткою Софією Влох

Нейропсихологічні та нейропсихіатричні розлади після одужання від ковіду: поговорили з лікаркою-психіатром та психотерапевткою Софією Влох
38449 ПЕРЕГЛЯДІВ

Люди, перехворівши COVID-19, скаржаться на пригнічений настрій, емоційний дисбаланс, відчуття тривоги й провини, виникнення панічних атак. Існує й відсоток людей, які після одужання від ковіду, мають діагностований психіатричний розлад. До прикладу, постковід. Останній не є медичним терміном. Він описує нейропсихологічні та психіатричні симптоми, які виявляються внаслідок важкого перебігу COVID-19.
Дослідження в журналі " Ланцет. Психіатрія" вказує, що постковід може тривати до 6, а то й 9 місяців. Крім того, постковід проявляється й через 2-3 тижні після одужання. Людина відчуває якісь непевні симптоми. За статистикою в зоні ризику люди, які попередньо мали тяжкі серцево-судинні захворювання, ендокринні проблеми. Вікова категорія наразі не досліджена.
Однак, кількість людей, які не мали до ковіду ніяких депресивних, психіатричних станів, після одужання вірогідність постковіду збільшується на 33%. В той час, як люди з психіатричними діагнозами починають ще більше відчувати тривогу та депресію. Ця цифра становить 50%.
Психотерапевтка Софія Влох додає, що карантин негативно вплинув на психічне здоровя населення України. Так, мова зокрема йде про соціальну ізоляцію, страх втрати рідних, самотність та скрутне фінансове становище, яке водночас виникло внаслідок постійних карантинних обмежень.
Наразі не можна говорити достовірно про нейропсихологічні та нейропсихіатричні розлади. Проте дослідження опубліковані в фаховому журналі "Nature" дають змогу зробити висновок, що достатній відсоток людей, які одужують від ковіду, не встановлюють повність свій попередній емоційний баланс. Так, у 40% людей виявили посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), 36,4% людей депресію, 15,6% обсесивно-компульсивний розлад.
Інші дослідження опубліковані у фаховому журналі "The Lancet Psychiatry" підтвердили, що захворювання на COVID-19 може призводити до психічних проблем у кожної п'ятої особи.
За словами лікарки-психіатра Софії Влох дослідження було здійснено за участі 69 мільйонів осіб. У 18,1% коронавірусних пацієнтів впродовж цього періоду було діагностовано психічне захворювання, тобто майже в кожного п'ятого хворого. У 5,8% пацієнтів психічне захворювання було діагностовано вперше. Водночас науковці застерігають робити передчасні висновки та давати оцінку даних аналізу, адже поки що бракує обґрунтованих пояснень.

Пандемія вплинула на ріст тривожності серед людей. В зоні ризику виявили осіб, які мають тривожний хронічний розлад. Це також говорить про невизначеність людини. Тобто населення намагалося в період коронавірусної світової пандемії контролювати ті речі, які взагалі не можна змінити. Однак, ковід показав, що люди навчилися швидко приходити в себе після катастрофічних подій.
"Ізоляція вдома може навчити людей краще поєднувати роботу та особисте життя. Хтось скористався карантином, щоби нарешті зробити речі, які давно відкладав. З'явилося більше часу на хобі та навчання в задоволення. Крім того, люди почали проводити більше часу з родиною, що неабияк вплинуло на їх відносини", - говорить психотерапевтка.
Також лікарка додає, варто піклуватися про своє здоров'я. Регулювати правильно харчування. Встановлювати бар'єри в часі сну та прокиданні. Адже надмірна кількість відпочинку робить людину лінивою, а недостатня - навпаки сповільнює всі її фізичні процеси. Варто зменшувати кількість нікотину, кофеїну та алкоголю. Ще один фактор гарного здоров'я - це соціальний зв'язок. Якщо ви знаходитеся далеко від рідних та близьких, можна спілкуватися за допомогою сучасних комунікацій. Також робіть все, що може покращити ваш позитивний настрій. Наприклад, слухайте композиції улюблених виконавців, читайте книги та відпочивайте на свіжому повітрі.
Водночас, якщо людина відчуває незначну тривогу, оніміння тіла, втрату нюху чи смаку, варто звернутися до фахівця за кваліфікованою допомогою. Останні наполягають самостійно не призначати собі ніяких обстежень. Наприклад, лише лікар-невролог може виявити постковідні моменти. Але водночас потрібно пам'ятати, що після одужання від коронавірусу, не варто вимагати від себе та свого організму надто багато. Регулювання відпочинку та роботи варте уваги. Наприклад, можна перед сном прогулятися на свіжому повітрі годину-другу. Але не витрачати час відпочинку на споглядання фільму перед телевізором чи за спілкуванням в соціальних мережах.
Додамо, що ковід впливає на нюхові та смакові рецептори. Виявляється так звана паросмія. Вірус дія насамперед на слизові оболонки носа. Вони пошкоджуються внаслідок захворювання й потім мають відновитися. Час реабілітації може тривати, як тижні, так і місяці. Є досить вдале тренування нюхових відчуттів. Так, можна взяти поширені смаки й аромати (солодке, кисле, гостре), розкласти продукти по баночках і час від часу відкривати їх та нюхати. Звісно ж, якщо відновлення нюху затримується на 3-4 тижні, краще звернутися до фахівця за допомогою.
Ба більше, ковід спричиняє напади головного болю. Вони можуть ставати хронічними. Однак, лікарі стверджують, що не варто зловживати анальгетиками. Комбіновані препарати можуть викликати лише медикаментозну залежність. Тож потрібно проводити спеціальну терапію після одужання від COVID-19.

Мої відео