News Ukraine

Вторгнення з Білорусі? Чого українська армія очікує з півночі та як готується

Вторгнення з Білорусі? Чого українська армія очікує з півночі та як готується
342313 ПЕРЕГЛЯДІВ

1084 кілометри українського кордону з Білоруссю стають все більшою загрозою для України.

Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/features-59294994

Цілком очевидним це стало після організованої Мінськом дивної облоги і проривів польського кордону мігрантами. Цього ж остерігаються і на межі з Україною.

Але загроза з півночі насправді серйозніша і пов'язана вона з фактичним об'єднанням білоруської армії зі збройними силами Російської Федерації.

"Союзна держава"

Білорусь та Росія вже багато років зближають свої армії під егідою "Союзної держави".

Раніше це обмежувалося спільними навчаннями, на зразок "Слов'янського братства" з сербами, чи військово-технічною співпрацею.

Але після 2020 року, коли в Олександра Лукашенка драматично завершився період "загравання" між Сходом і Заходом, білоруські військові згорнули і без того невелику співпрацю з НАТО в рамках "Партнерства заради миру".

Натомість інтеграція з Росією вийшла на нову швидкість.

І 4 листопада Путін та Лукашенко підписали нову "Військову доктрину Союзної держави".

Де, поміж іншого, вони вирішили координувати "захист єдиного кордону Союзної держави".

Тобто, тепер Мінськ координує з Москвою і "захист" більше тисячі кілометрів кордону з Україною.

Крім того, у Білорусі поступово збільшується російська військова присутність.

 

Які російські війська зараз у Білорусі

Під час недавніх навчань "Запад-2021" у вересні на чотирьох полігонах у Білорусі перебувало близько 2,5 тисячі кадрових російських військових - переважно десантників та підрозділів 1-ї гвардійської танкової армії, рух якої зараз помітили навколо України.

У розмові з BBC News Україна представники українського генштабу кажуть, що після завершення навчань в кінці вересня весь російський контингент залишив Білорусь.

Але і без "Запад-2021" у Білорусі були й залишаються російські військові об'єкти.

Наприклад, окремий радіотехнічний вузол "Ганцевичі" біля Мінська (інша назва - РЛС "Волга"). Це радіолокаційна станція для виявлення міжконтинентальних балістичних ракет, яка діє з 2003 року.

Інший російський об'єкт у Білорусі - 43-й вузол зв'язку Військово-морського флоту Росії "Вілейка" у тій же Мінській області. Цю радіостанцію головний штаб російського військово-морського флоту використовує для зв'язку з атомними підводними човнами, радіотехнічної розвідки та радіоелектронної боротьби.

"Вілейка" діє ще з 1960-х років, а у 1990-х Росія узгодила його використання на території Білорусі.

На обох об'єктах служать кілька сотень російських військових.

Але з 2021 року російська військова присутність почала розширятися.

"З вересня цього року до бойового чергування протиповітряної оборони Білорусі заступили ланка Су-30СМ у Барановичах та дивізіон зенітно-ракетних систем С-400 "Тріумф" у Гродно зі складу збройних сил РФ", - розповідає BBC News Україна командувач об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.

Су-30СМ - новітні російські багатоцільові винищувачі, що можуть вражати як повітряні, так і наземні цілі.

Чотири таких машини ("ланку") росіяни перекинули на початку вересня на 61-у винищувальну авіабазу в Барановичах у центрі Білорусі.

Так само чотири російських ракетних комплекси великого радіуса дії С-400 "Тріумф" вже почали "спільне бойове чергування" у 2285-у окремому радіотехнічному батальйоні білоруської армії неподалік польського кордону у Гродно.

Офіційно у Мінську та Москві кажуть, що у Гродно та Барановичах створюють російсько-білоруський навчально-бойовий центр спільної підготовки.

"Створення навчальних центрів, ймовірно, є лише початковим етапом оперативного обладнання білоруської території та надалі може забезпечити розгортання повноцінних російських військових баз, що підвищить рівень загроз національній безпеці України", - попереджає Сергій Наєв.

Водночас він каже, що центр у Барановичах, наприклад, ще не можна вважати повноцінною російською військовою базою, яка вже зараз становить якусь серйозну загрозу для України: "Але це початок і треба спостерігати, як буде розвиватися ситуація".

"Російська Федерація активно намагається використовувати території та ресурси інших держав для створення умов для політичного і військового тиску на Україну", - додає генерал Наєв.

А Олександр Лукашенко всіма силами дає зрозуміти, що планує і надалі нарощувати військову співпрацю з Росією.

Нещодавно він заявив про плани отримати кілька дивізіонів російських оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер" й розмістити їх біля західних кордонів.

Білорусь: друг чи ворог?

В Україні не розглядають білоруську армію як ворога, але слідкують за її співпрацею з російськими силами

Українські військові, з якими спілкувалися BBC News Україна, кажуть, що українська армія наразі не розглядає білоруські збройні сили як "ворога" чи "супротивника".

Але зближення білоруських військових з росіянами автоматично підвищує загрозу для України.

"З огляду на те, що РФ продовжує військову агресію проти України, присутність її військових частин на території іншої держави підвищує воєнну небезпеку для України", - каже Сергій Наєв.

Загрози зростають, наприклад, під час спільних навчань Білорусі та Росії, як було на "Запад-2021".

"Основною небезпекою таких навчань є створення штучних або інспірованих конфліктів на українсько-білоруському кордоні. Іншим небезпечним чинником слід вважати імітацію або демонстрацію повернення російських підрозділів до пунктів постійної дислокації після завершення навчань та приховане створення угруповань військ на території Білорусі", - додає Сергій Наєв.

Причому навчання ці можуть бути досить раптовими, як нещодавня висадка російського десанту в Гродненській області біля Польщі. Часто в легенді таких навчань значаться "дії на незнайомій місцевості", що, на думку багатьох військових оглядачів, цілком можна вважати відпрацюванням наступальних військових дій, наприклад, в Україні.

Крім того, Олександр Лукашенко не раз заявляв, що під час майбутніх змін конституції планує відмовитися від формулювання про нейтральний статус Білорусі. Що закріпить її статус як країни союзника Росії одразу в кількох об'єднаннях - від "Союзної держави" до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Другий Крим: мілітаризація Білорусі

В українській армії відзначають стрімку мілітаризацію Білорусі.

"У рамках створення "Союзної держави" Кремль рішуче налаштований перетворити Білорусь на військову базу на кшталт вже побудованої в окупованій Автономній Республіці Крим", - вважає Сергій Наєв.

"Також останні події свідчать, що вище військово-політичне керівництво Білорусі продовжуватиме йти на поступки Кремлю з важливих для РФ питань в обмін на економічні преференції та продовження свого перебування при владі", - припускає український генерал.

"Очікується, що подальша інформаційна конфронтація Білорусі до України відбуватиметься за вказівкою з Москви та може в найближчій перспективі мати загрозу реальних провокацій на кордоні під час наступних спільних навчань", - додає він.

А політичні проблеми Лукашенка змушують його дедалі більші інтегруватися з Росією - і економічно, і політично, і у військовому плані.

Однак наразі незрозуміло, чи призведе це до повного військового об'єднання збройних сил Білорусі з російською армією.

Аналітик українського національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков у розмові з BBC News Україна у вересні вважав такий сценарій малоймовірним: "Росіян більше влаштовує нинішня Білорусь - буфер, куди за потреби можна швидко перекинути сили".

Тоді як активне поглинання білоруської армії російськими збройними силами автоматично викличе збільшення присутності НАТО в Східній Європі.

Захист України на півночі

 

В українському генштабі кажуть, що готові до можливої російської агресії на півночі - як з боку російського, так і білоруського кордону.

За ці ділянки відповідає два оперативних командування: "Північ" та "Захід".

Також тут розташовані постійні пункти дислокації різних бригад: від 1-ї танкової "Сіверської" бригади на Чернігівщині до кількох потужних механізованих бригад далі на захід: 72-ї у Білій Церкві (Київщина), 30-ї у Новограді-Волинському (Житомирщина) та 14-ї бригади у Володимир-Волинському неподалік кордону з Польщею та Білоруссю.

Крім того, саме на півночі - у Житомирі - базується 95-десатно-штурмова бригада, яка була одним з найбільш боєздатних підрозділів української армії влітку 2014 року.

Також там розміщені сили протиповітряної оборони та авіації.

"Що стосується Києва, то навколо нього створена щільна мережа протиповітряної оборони, яка надійно захищає власне небо від авіації противника. Для адекватної відповіді на дії росіян у ЗСУ є оперативно-тактичні ракетні комплекси, авіаційні ударні комплекси БпЛА, які ми також можемо застосувати для протидії у разі необхідності", - каже Сергій Наєв.

Під час зростання небезпеки з півночі посилюється розвідка і за потреби збільшують щільність оборони: посилюють угруповання протиповітряної оборони, розгортають додаткові підрозділи зенітно-ракетних військ та авіації.

Військові не кажуть, як саме українська армія посилила оборону північних регіонів через переміщення російських військ та ситуацію в Білорусі - це закрита інформація.

"Йде постійне планування, робота на місцевості і уточнення завдань. У випадку збільшення воєнної загрози посилюються всі угруповання. Так було і навесні цього року (Коли РФ перекидала війська до кордонів України - Ред.), і під час навчань "Запад-2021", - резюмує Сергій Наєв.

 

Мої відео