"Бойові побратими": собаки та коти в бліндажах
Коти, собаки стають вірними друзями людей. Для когось вони "антидепресанти", для когось забава, а для когось проблема. Однак, певну роль в житті людей вони відіграють. Та й тварини знаходяться не лише на мирних територіях країни, а й серед справжньої війни.
Так, уже 6 років українські хлопці захищають українські кордони. Поруч із ними пліч-о-пліч йдуть їхні вірні друзі: коти, собаки тощо. Порахувати точну кількість тварин в зоні АТО неможливо. Але, без винятку, зрозуміло, що за цей час безпритульних тварин збільшилося в рази. Військові приймають у своє бойове життя цих тварин та називають їх "бойовими побратимами".
На жаль, за період війни, багато людей покинули свої домівки в Донецьку. З певних причин (небажання, проблема забрати з собою) люди покидали своїх улюбленців серед обстрілів. Звісно ж тоді вони йшли до людей, в окопи, й там жили серед військових буднів. Хтось із тварин знаходив собі нового господаря, а хтось вмирав з туги за попереднім. Але всі вони пристосовувалися до тих умов, в яких певна територія України знаходиться вже довгий час. За словами військових, коти ставали домашніми улюбленцями, нагадували їм комфорт та сімейне тепло, а собаки добре попереджали про можливий напад ворога.
Начальник пресслужби Валерія Капиленко зізнається, що якось до військовослужбовців прийшла собака. Хлопці назвали її Дар'я Сергіївна, а вона подружилася з ними: їли разом, працювали в окопах разом. Військові також допомагали й іншим тваринам, які знаходилися в притулкові. Наприклад, 3-й загін імені Святослава Хороброго віддав ящики від боєприпасів для облаштування нових будиночків для собак. Так хлопці хотіли віддячити вірним друзям за їх роботу: часто собаки попереджали військових про небезпеку. Колись ці ящики з боєприпасами служили захистом для мирного життя, а зараз вони стали хорошим місцем для переховування тварин від поганих погодних умов.
Варто зауважити, що не всі військові люблять тварин та однаково ставляться до того, що поряд з ними живуть коти та собаки. Однак, дехто з часом позитивно сприймає таке кочування, а дехто взагалі не розуміє для чого вони тут. Проте, тварини допомагають хлопцям на війні. Вони попереджають про обстріли, коти ловлять мишей в бліндажах, а собаки стають хорошим "антидепресантом". Але, як і люди, деякі з них не виживають. Цуценята стають контуженими, а котенята гинуть, гріючись під машинами військових. Мертві тварини - це ще одна проблема на війні. Інфекція, санітарно-епідемічні питання стають там не вирішені. І лише одиниці волонтерів займаються безпритульними тваринами. Відтак, парамедик-волонтер Світлана Андрійчук зазначає, що безпритульними тваринами на Донбасі займатися ніхто не хоче. Українській владі це не потрібно. Основна проблема цих тварин-стерилізація. На жаль, не з усіма можна провести цю процедуру: потрібен час та кошти. А в даному місці постають більш важливі справи. Ця ситуація з котами та собаками, що є тут на війні, нагадує ситуацію у віддалених селах, де кількість безпритульних тварин постійно збільшується, адже проблема стерилізації стає невирішеною.
Однак, "бойові побратими" вже звикли до такого способу життя. Та й не факт, що цим тваринам краще жилося, аби вони були в притулкові. Що буде з ними, як закінчиться війна? Коти та собаки й надалі будуть йти до людей, житимуть там, де їх не кривдять.
На сьогодні проблему безпритульних тварин в зоні АТО не можна відокремити від загальної. Як і в цивільних місцях, так і серед війни є свої мінуси щодо тварин. Так, постає питання стерилізації, гідного утримання та пропагування відповідальності. Цим повинна займатися держава, а не лише волонтери, зоозахисники, які становлять мізерну частину у світі. Варто, аби влада підписувала масштабні програми, проєкти щодо безпритульних тварин, як у цивільних, так і бойових місцях, а також підіймала питання стерилізації та відповідальності до улюбленців згідно кримінального впровадження.