Що таке емпатія та як навчитись чуйності
«Я ніби оголений перед усіма», - часто можете почути від людей з підвищеною чутливістю – емпатів. Сам териін «емпатія» означає сильне почуття, а емпат, в свою чергу, це людина, яка вміє вдало зчитувати емоції людини, її поведінку та дії. Емпат може з легкістю по фотографії скласти картинку про людину. Емпатія добре допомагає у психології, рекрутингу, письменництві, дипломатиці та все інше, де потрібен контакт з емоціями людини. Ці здібності, які є вродженими або стають відкритими впродовж життя – є першим ступенем у розвитку чутливості до тонких матерій. Так, частою проблемою емпатів є те, що їм буває важко відрізнити, де емоції чужі, а де свої. Інколи буває важко знаходитись у людних місцях, спілкування з великою кількістю осіб, перебувати у напружених місцях. Емпат буквально проживає те саме, що відчуває співрозмовник, атмосферу у просторі. Якщо не навчитися керувати цією навичкою, то можна ненароком зчитувати інформацію негативних думок людей і тоді залишаються неприємні почуття. Часто кажуть, що емпатія – це ліки від хвороб. Науковцями Стенфордського університету доведено, що злість, агресія, заздрість послаблюють імунітет та сприяють розвитку серйозних хвороб. Майже кожен з нас має свої психологічні травми, які іноді змушують захищаючись показувати свої не найкращі сторони. Емпатією простими словами називають спроможнісю стати на місце іншої людини, щоб зрозуміти її почуття і думки та використовувати отримані завдання під час вашої взаємодії. Наприклад, будувати довготривалі стосунки та краще розуміти співрозмовника. Соціальними дослідниками був проведений експеримент у якому брали участь 325 людей. Всі вони перебувають у шлюбі і розповіли вченим, як партнери їх підтримують. Результати розділили на дві групи: перша – учасники чують від партнера «тобі не потрібно так переживати, все ж добре»; друга група каже, що партнери підтримують та дають змогу вимовитися й поплакати. Люди з другої групи оцінюють свій стан після підтримки значно краще, ніж з першої. Вчені пояснюють це тим, що спроби звести нанівець чужі емоції підсвідомо розцінюється як примус та байдужість, навіть якщо людина щиро хоче допомогти. Щоб дійсно когось втішити, краще визнати проблему й дати людині прожити ці емоції, але бути поряд й співчувати. Чим емпатія відрізняється від жалю й доброти. Емпатія не керується правило: «Стався до інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе». Емпатія потрібна людині не для того, щоб рятувати її чи жити життя за іншого, а щоб зрозуміти почуття й вибір кожного з нас. Підтримка – це відчуття стану людини, що поруч, навіть через кілометри. Відчуття емпатії, коли ти щиро проживаєш з людиною, якийсь відрізок її життя. Ти просто поряд думками, емоціями, коли біль одна на двох, а радість взаємна. Розуміння почуттів ближнього досі залишається одним із чинників, що відрізняють нас від машин та багатьох тварин. Крім того, лобний мозок – це наша емпатія, за це відповідає система дзеркальних нейронів, вони «ловлять» невербальні сигнали від інших людей. Емпатія, і взагалі потреба людини в любові залежить від того, чи змогла вона у дитинстві розвинути відчуття безпечної пов’язаності. Немовлята відчувають безпеку й прив’язаність до батьків, коли їх обіймають й тримають на руках. Для здорового розвитку і емпатії, і для загального психічного розвитку дитині потрібне відчуття безпечної прив’язаності, тому дитину треба обіймати.