24 березня відзначають Всесвітній день боротьби проти туберкульозу: онлайн-дискусія "Лікарів без кордонів"
Щорічно Україна та весь світ відзначають 24 березня Всесвітній день боротьби проти туберкульозу. Мета цього дня — збільшити обізнаність населення про згубні наслідки хвороби на суспільство та здоров'я людей, а також проінформувати населення щодо економічних наслідків туберкульозу та можливості боротьби з глобальною епідемією. Поширення COVID-19 негативно вплинуло на боротьбу з туберкульозом. Так, напередодні Всесвітнього та Всеукраїнського дня боротьби проти туберкульозу, 23 березня міжнародна медична гуманітарна організація "Лікарі без кордонів" / Medecins Sans Frontieres (MSF) провели онлайн-дискусію на тему "Боротьба з туберкульозом під час пандемії: повернути втрачені здобутки".
Згідно з даними державного закладу "Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України" у порівнянні з основними показниками туберкульозу за 2020 та 2019 рік відповідно, повідомляється, що за 2020 рік по всій Україні на активний туберкульоз, включаючи його рецидиви, захворіло 17 593 особи. Тоді як у 2019 році такі показники становили 25 237 осіб. До того ж найбільший показник захворюваності спостерігався в Одеській області. У 2020 році 2 171 людина захворіла на ТБ в цій області, у 2019 році - 3 282 людини. Однак, відсоток захворюваності серед усього населення Україні за 2020 рік у порівнянні з 2019 роком вказує на зменшення приросту поширення туберкульозу на 29,8%.
Додамо, захворюваність на активний туберкульоз (без рецидивів) по всій території України становить 14 298 випадків, коли у 2019 році абсолютне число захворюваності було 20 643 людини. Знову ж таки в порівнянні з 2019 роком, у 2020 кількість захворювань на ТБ зменшилось на 30,3%.
Однак, поширення штаму коронавірусу в Україні призвело до навантаження на інфраструктуру охорони здоров'я. МОЗ зосередило всю свою увагу на щоденній статистиці щодо коронавірусу та боротьбі зі світовою пандемією. В той час, як туберкульоз продовжує прогресувати, а медицина втрачає здобутки в боротьбі з ТБ. Як наслідок, в медичній сфері України відбулося зниження рівня виявлення хворих на туберкульоз.
У зв'язку з карантинними обмеженнями та відсутністю громадського транспорту, хворі на туберкульоз в березні 2020 року не мали змоги відправитися в медичні заклади й отримати життєво необхідні препарати. Додатковими перешкодами для хворих стало скорочення персоналу, перепрофілювання та тимчасове закриття фтизіатричних кабінетів.
Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене бацилою Коха, яке характеризується утворенням вогнищ найчастіше в легеневій тканині. Пандемія повернула тяжко здобуті досягнення у боротьбі з туберкульозом. COVID-19 посів почесне місце в рейтингу небезпечних захворювань. Тоді як, ТБ відійшов на іншу сходинку смертних хвороб.
"Про боротьбу з туберкульозом місцева влада, лікарі та журналісти говорять лише в березні. Якісної інформаційної компанії не вистачає, аби справді почати щось змінювати. Ці важливі для суспільства питання не підіймаються в інший час", - стверджує голова правління TBpeopleUkraine та голова Керівного Комітету Національного партнерства "Зупинимо Туберкульоз. Україна" Ольга Клименко.
Спікерка онлайн-дискусії розповідає, що з 2018 року Україна перебуває в активному процесі реформування вторинної ланки, коли протитуберкульозна служба перейшла на процес оптимізації своїх ресурсів через фінансування Національної служби охорони здоров'я. У 2019 році Україну не оминула пандемія COVID-19, яка ще більше ускладнила боротьбу з туберкульозом. На сьогодні одиниці медичних закладів України відповідають більш менш прийнятним стандартам і внутрішнім умовам інфекційних приміщень для того, щоб можна було сказати, що люди з інфекційними захворюваннями отримують якісне та безпечне лікування. Відповідальність та модернізація медичних закладів покладена на бюджет обласної та місцевої влади.
До того ж в Україні низький показник лікування туберкульозу. Лише близько 20% людей з цим захворюванням лікують на державному рівні. Суспільство не повинне дискримінувати людей з ТБ. Це буде першим кроком в системі змін боротьби з хворобою.
Медична директорка з медичної частини КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" у Житомирській області Ольга Сіомак стверджує, що у 2020 році було обстежено лише 343 особи в середньому на 100 тисяч дорослого населення. Тобто наразі ми маємо третину обстежених людей, які хворі на ТБ. Не достатньо відбувається обстеження людей з високим ризиком захворювання. Ми маємо виявлення важких занедбаних форм туберкульозу. Наприклад, ВІЛ-інфікованих осіб обстежено 81% від груп, які знаходяться на диспансерному нагляді; особи, які контактують з хворими на туберкульоз - 98%; захворювання, які призводять до проблем з імунною системою, захворювання, при яких особи вживають гормональні препарати - 75%; курці, особи, які зловживають алкоголем, наркотиками - 56%; емігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю - 68%; особи, що перебувають за межею бідності - 53%; пацієнти психіатричних закладів - 52%; затримані - 95%; учасники бойових дій - 84%. Крім того, на початку 2020 року майже в 69 000 дітей (42, 6%)віком від 1 до 17 років виявили туберкульоз.
До того ж вилікувано рецидиву туберкульозу у 60%, тож 40% є потенційно небезпечними особами; хворих на хіміорезистентний туберкульоз - 53%; невдачі лікування - 15%; померло - майже 16%.
Також Ольга Сіомак додає, що під час пандемії COVID-19 медична спільнота і населення не повинні забувати, що туберкульоз і коронавірусна інфекція пов'язані між собою. Вони вражають легені.
Олена Труш — менеджерка з медичної діяльності міжнародної медичної гуманітарної організації "Лікарі без кордонів" стверджує, що соціальні працівники вже два роки надають повністю всі ліки, які потрібні для боротьби з туберкульозом. Всі медичні проблеми покриті та вирішені. Також працівники організації закупили картриджі для виявлення коронавірусу. Методи лікування "Лікарів без кордонів" показують, що 98% осіб, хворих на туберкульоз, які лікувалися правильними орально таблетованими препаратами через два місяці ставали безпечними для суспільства. Результати стаціонарного лікування теж мали позитивні аспекти. А профілактика, діагностика, раннє виявлення соціально-небезпечної хвороби з 2021 року чітко стали прописувати в обов'язки лікаря-фтизіатра.
Соціальна працівниця організації "Лікарі без кордонів" Анна Дорошенко на онлайн-дискусії повідомила й про негативні наслідки світової пандемії коронавірусу для пацієнтів ТБ. Водночас вона зазначила, що хворі не мали змоги вчасно прибути до медичних закладів, отримати життєво необхідні препарати та пройти планову діагностику. "Лікарі без кордонів" постійно шукали вихід з цієї системи: вони переходили на дистанційне спілкування з пацієнтами, проводили відеоконтроль над хворими. Внаслідок порушення маршрутного забезпечення в період COVID-19, лікарі намагалися доправити своїх пацієнтів додому. До того ж перебуваючи на стаціонарі, хворі на ТБ переживали психологічний стрес через те, що не мали змоги спілкуватися з рідними. Рівень тривоги в коронавірусний період стрімко зростав. А відсутність правдивої інформації тільки погіршувала ситуацію в країні. Тож "Лікарі без кордонів" розробили цілу програму, яка за мету мала донести правдиву інформацію про COVID-19, симптоми та шляхи інфікування. В рамках цієї програми пацієнтам надавалися практичні рекомендації з метою убезпечення себе та своїх родин від пандемії.
" Психоосвіта оптимізує пацієнта, навчає техніки безпеки, роботи з обов'язковими внутрішніми ресурсами та базовими опорами. В основі міцного імунітету лежить психічне здоров'я. Якщо людина стресостійка, більше шансів не захворіти. Будьте мужніми з проблемами навколишнього середовища. Потрібно працювати зі своїм страхом. Це природно, це виникає в кожного. Однак, треба вимикати емоції, коли приймаєте рішення. Якщо у вас достатньо ресурсу, підставте плече тому, хто цього потребує ", - підсумувала психологиня організації " Лікарі без кордонів " Олеся Ковпак.